“Пухлина сечового міхура становить 3% раку всіх локалізацій. До групи ризику потрапляють люди, організм яких піддається впливу ароматичних амінів (відносяться до класу хімічних сполук), а також страждають на хронічний цистіт".
Переваги лікування у нашому центрі
Сучасне медичне обладнання світових стандартів
Науковий ступінь
Лікарі стажуються у країнах
з передовою медициною
Величезний досвід проведення операцій
Пухлина сечового міхура є патологічною зміною епітеліальних клітин слизової оболонки органа.
Розрізняють інвазивний рак сечового міхура та не інвазивний. Інвазивний рак - це важка форма захворювання з проростанням пухлини крізь стінки міхура та переходом її на інші органи. Не інвазивний рак має доброякісний перебіг, при якому новоутвореня не виходить за межі сечового міхура. Можливий перехід із неінвазивної форми в інвазивну.
Основним методом діагностики пухлин сечового міхура є цистоскопія. Це ендоскопічне дослідження, при якому через сечівник вводиться тонка металева трубка, через яку проводять огляд сечового міхура. А також біопсію для отримання морфологічного діагнозу.
Проводиться також:
- цитологічне дослідження сечі;
- комп'ютерна томографія черевної порожнини;
- ультразвукове дослідження
Умови перебування:
- Перебування у повноцінному багатопрофільному стаціонарі, який є базою кафедри урології Національної академії охорони здоров'я України післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
- Можливість перебування в одно- або двомісних палатах з усіма зручностями, кондиціонером, телевізором та санвузлом.
- Повноцінне 3-разове харчування.
- Медичний супровід
Процедура лікування:
З метою оцінки поширення захворювання проводять додаткові рентгенологічні дослідження. Контрастні речовини вводяться внутрішньовенно, після чого виконують знімки сечового міхура, на яких може визначатися пухлина.
Причини виникнення захворювання:
- тривалий контакт із певними хімічними речовинами (ароматичні аміни);
- хронічний застій сечі, цистит;
- паління;
- перенесена радіотерапія;
- вживання хлорованої води;
- спадковість;
- шистосоматоз сечового міхура;
- уроджені дефекти сечового міхура;
- звичка затримувати сечу (триваліший контакт стінки сечового міхура з потенційними канцерогенами);
- деякі лікарські засоби (наприклад, циклофосфамід).
Симптоми захворювання:
- гематурія (кров у сечі);
- порушення функції сечовипускання (прискорене сечовипускання, біль під час та після процесу сечовипускання);
- біль у малому тазі чи бічних відділах живота;
- загальне погіршення самопочуття, занепад сил, втрата апетиту, порушення сну.
В случае, когда у пациента обнаруживается доброкачественная или злокачественная опухоль мочевого пузыря, лечение должен проводить квалифицированный уролог. В зависимости от результатов обследования пациента, врач может назначить как консервативное, так и оперативное лечение.
При консервативному лікуванні проводиться місцеве введення в порожнину сечового міхура препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету тканин та зникненню пухлини.
При оперативному лікуванні новоутворень передбачається видалення пухлини сечового міхура у межах здорових тканин.
Обов'язковим компонентом будь-якого виду лікування стає використання уросептиків — препаратів, що зменшують запальні зміни та відновлюють нормальну уродинаміку.
Профілактика пухлини сечового міхура:
- усунення професійних шкідливостей, захист від промислових канцерогенів (виключення безпосереднього контакту з хімікатами, носіння захисного одягу, диспансеризація);
- радикальне лікування всіх доброякісних папілом сечового міхура; адекватне лікування циститу;
- відмова від паління;
- вживання достатньої кількості рідини, регулярне випорожнення сечового міхура.
Трохи статистики.
Треба зауважити, що опухлина сечового міхура у жінок, як доброякісна, так і злоякісна, зустрічається значно рідше, ніж у чоловіків. Згідно зі статистичними даними співвідношення хворих представників чоловічої статі до жінок.
У розділі онкологічних захворювань злоякісна пухлина сечового міхура у чоловіків та жінок займає місце серед найпоширеніших типів. Близько 3-4% пацієнтів із онкологічним діагнозом стикаються з раком сечового міхура.
З кожним роком спостерігається зростання випадків захворювання, яке провокує погіршення екологічної ситуації, якості води та інші прогресуючі фактори. У той же час сучасні досягнення в галузі діагностики та лікування ракових захворювань дозволяють знизити показники смертності та збільшити відсоток одужання.
Пухлина сечового міхура у жінок має схожі симптоми на особливості менструального циклу (болі в животі, кров'яні виділення). Тому чоловіки частіше звертаються до лікаря на ранній стадії хвороби. Різного характеру новоутворення сечового міхура найчастіше діагностуються у людей похилого віку. 70 років – це піковий вік таких захворювань.
Визначення стадії
Пухлина сечового міхура має чотири стадії захворювання.
1. Пухлина Та. Уражений лише один елемент сечового міхура – слизова оболонка.
2. На цій стадії захворювання поширюється на два шари: слизову оболонку та власну платівку.
3. Охоплено весь сечовий міхур, крім глибинної м'язової оболонки.
4. Пухлина. Уражена вся стінка сечового міхура. Можливе поширення метастаз на сусідні органи.
Виділяють також пухлину Cis – внутрішньоепітеліальний рак. Вона також розміщується на слизовій оболонці, але належить до групи раків високого ступеня. Пухлина Cis становить значну небезпеку для хворого у разі невчасного лікування.
Нагляд
Так само, як і у жінок, пухлина сечового міхура у чоловіків лікування потребує негайного, з обов'язковим подальшим спостереженням у разі успішного одужання. Ризик рецидиву залишається високим і не можна ігнорувати приписи лікаря щодо здачі контрольних аналізів та цистоскопії. У повторному випадку пухлина сечового міхура симптоми може мати менш виражені. До того ж при пухлинах середнього та високого ступеня існує ризик захворювання в ділянці верхньої сечової системи. Подібні новоутворення можуть виникнути у нирках чи сечових каналах. Тому доцільно проводити комплексну діагностику сечового міхура та нирок кожні два роки.
цистит лечение
[anycomment]
